9 листопада — День української писемності та мови!
Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця й починається писемна українська мова. Всесвітню славу принесла праця всього життя Нестора, котрий взяв участь у літописанні Київської Русі й залишив світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».
Рідне слово єднає українців!
В Україні цей день встановлений указом Президента 6 листопада 1997 року. Також із 2000 року 9 листопада в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності», який може написати кожен бажаючий. Із кожним роком кількість учасників мовного флеш-мобу зростає. Традиційно до написання диктанту долучаються відомі люди, політики, митці, військові, студенти та школярі. Десятки тисяч листів надходять з усіх областей України, а також із-за кордону: Німеччини, Бельгії, Великої Британії, Канади, Аргентини, Литви, Норвегії, Польщі, Швеції, Франції, Росії, Білорусі, Молдови, Таїланду. Крім цього, в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, до якого щорічно долучаються понад 5 млн учасників із 20 країн світу.
Шостий клас вітає — День української писемності та мови (2021)
Що варто знати про рідну мову…
Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови − полянського, деревлянського та сіверянського. Для запису нашої мови використовують адаптовану кирилицю, зрідка – латинку в різних варіантах. Із погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).
Едуард Порядченко — День української писемності та мови (2021)
Поки живе мова − житиме й народ!
Упродовж століть українська мова, так само як і її носій — український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Кремль століттями гнобив українську мову, щоб русифікувати, асимілювати, а по суті, знищити українську націю. Тому українську мову треба захищати і розвивати. Важливо, щоб саме суспільство і влада усвідомлювали необхідність відповідної державної політики. Як писала геніальна Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». А Іван Огієнко свого часу писав: «Поки живе мова − житиме й народ».
Третій клас вітає — День української писемності та мови (2021)
Дев’ятий клас вітає — День української писемності та мови (2021)
ПРОЛЕТІЛИ РОКИ, НІБИ ЛЕЛЕКИ
Від того озеречка, від моєї ріки,
І кохання далеко, і юність далеко,
А вони все у небо летять з-під руки.
Білокрилі мої, ви лелеки чи, може,
Мені суджені, мабуть, іще з пелюшок
Мого серця вкраїнського дикії рожі,
Що засіяли стільки життя сторінок?
Прийняла я дарунок від нені — то мова,
Тому скарбу ніколи не скласти ціни,
Моє серце вона осява барвінково,
Будьте вдячні матусі, і дочки, й сини!
Будьте вдячні народу, бережіть теє слово.
Що гранилось віками у битвах, в трудах,
Воно визріло вже і співа колосково —
Синя птиця народу — на буйних вітрах.
Любов Забашта
