Щороку 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято для представників 130 національностей, носіїв рідних мов, які проживають на теренах нашої держави. Свято відносно молоде – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.
Учні київської школи номер 52 долучилися до цієї події по-різному: хтось через крилате слово, хтось через малюнок, хтось піснею. А діти 5-тих класів — через поробку: “Українська оселя-відгомін століть”. Саме в українській оселі, через колискову, Слово мого народу проростало “Як парость виноградної лози…”
Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.
Cьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.
За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік. Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
Щороку 21 лютого планетою крокує День рідної мови. Мова – найбільше і найдорожче добро кожної людини, скарб, без якого не може існувати ні народ, ні держава. Наша мова – це душа мільйонів українців, загартована у вихорах історії і відточена майстрами слова.
Учні 7-Б класу з класним керівником Градзіон В. П. та шкільним бібліотекарем Яблонською Л. В. взяли участь у флешмобі до Міжнародного дня рідної мови – заході дитячої районної бібліотеки ім. Євгена Гуцала.
“Звучи, рідна мово, чаруй нас своїми переливами!” – говорили своїми виступами діти. Тож не з примусу, а за покликом власного сумління та гідності плекаймо в душі любов до рідного слова!
Валентина Градзіон, учитель української мови і літератури
