✉ Київ, вул. Михайла Донця, 16 
✆ 380 44 497 2055 / 455 3049 
INFORMATION TECHNOLOGIES
Інформаційні технології
Menu
  • Новини
  • Освіта
    • E-learning
    • Розклад уроків
    • Програми. Плани
    • Спецкурси. Гуртки
    • Досягнення
    • Виховання
    • Фахова команда
    • Технічна база
  • Батькам
    • Real Time Statistics
    • Харчування
    • Набір до школи (2022)
    • Віртуальний тур
    • Територія. Місця
    • Діловий стиль
    • Антибулінг
    • Публічність закладу
    • Приватність
    • Популярні запитання
  • Документи
    • Законодавство
    • Накази регулятора
    • Шкільна документація
    • Загальна звітність
    • Фінансова звітність
  • Медіа
    • Ми у медіа
    • Галереї
    • Відео
    • Виробництво
    • West Outdoor
  • Контакти
    • Офіс директора
    • Персонал
    • Структура керування
    • Вакансії
    • Форум
Home / All Posts / Новини / 76 років визволення України (1944–2020)

76 років визволення України (1944–2020)

  • Home
76 років визволення України (1944–2020)

76 років визволення України (1944–2020)

Війна і мир… Війна і мир — два слова, два зовсім протилежних слова. Два сильних слова, що здатні викликати різні почуття; перевернути душу, спричинити невимовний біль чи щиру радість… Бо мир — тиша, спокій, спів соловейка в гаю, лісові казки, загадкові усмішки в очах дітей, пісні і світанки. Це — життя і любов, мрії та надія!

Війна то — страх, голод та сум, біль невимовних втрат, страждання і смерть! Втрати, яким немає ліку… Це вічний жах.

28 жовтня — є Днем радості і смутку водночас! Ми — шануємо… Ми — пам’ятаємо!



А мир такий крихкий, як порцеляна,
Немов кришталь, що б’ється на друзки.
Хоч пісня щастя всім така жадана…
То ж хочеться, щоб мир був на віки.
Бо коли мир, тоді сміються діти,
Бо є в них тато, мама, хліб, сім’я…
Й дорослим також є чого радіти:
Є мрія, щастя, пісня солов’я…
Є тиша, спокій, сонце, мирне небо,
Краса довкола, творчості політ…
І все тоді прекрасно, все, як треба!
І ти щасливо йдеш у білий світ…
Коли ж війна, тоді усе жахливо,
Бо смерть чигає в кожному кутку,
Як вижити? Бо щезнути — не диво…
Здригається дитя у сповитку…
А поруч мертва бездиханна мати,
І батько десь на полі бою впав…
Нема кому дитинку обійняти,
Бо цілий світ у вир страшний попав.
Була ж можливість всім у мирі жити,
Та хтось порушив цього часу плин.
Бо захотілось світ йому спалити,
І він забив у мир глибокий клин.
Була війна і землю плюндрували,
І зносили усе з лиця землі.
Та нищили, калічили, вбивали…
В страху злітали в небо журавлі,
В сирих землянках люди зимували,
А кров і сльози — ріками пливли…
Трагедії такої ще не знали —
Жили і виживали, як могли.
І воювали, йшли вперед світами
Голодні, злі й поранені були…
Та час лікує, з пам’яті стирає,
Усе колись в минуле відпливе.
От вже й боєць останній доживає,
А пам’ять лиш в історії живе.
Була війна і землю плюндрували,
І зносили усе з лиця землі.
Та нищили, калічили, вбивали…
В страху злітали в небо журавлі,
В сирих землянках люди зимували,
А кров і сльози — ріками пливли…


facebookShare on Facebook
TwitterTweet
FollowFollow us
  • 208
  • 0
  • 0

Приєднуйся та слідкуй

RSS
fb-share-icon
Twitter
Visit Us
Follow Me
Telegram
Phone: 380 44 497 2055
Fax: 380 44 455 3049
вул. Михайла Донця, 16
03126, Україна, Київ–126

Creative Commons 4.0 AIL

Вміст сайту, за виключенням відео, доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

Варіанти нашого банеру

Ви можете обрати варіант нашого банеру для створення посилання на офіційний сайт школи
Спеціалізована школа № 52 м.Києва з поглибленим вивченням інформаційних технологій, 2004–2022 Політика конфіденційності
add bookmark
RSS
fb-share-icon
Twitter
Visit Us
Follow Me
Telegram