Формування психологічної готовності до конструктивної поведінки у закладі освіти в умовах надзвичайних ситуацій
Одним із основних завдань будь-якого закладу освіти є охорона життя та здоров’я дітей. Останнім часом весь світ стикається з великою кількістю стихійних лих, аварій, пандемій.
Саме тому дуже важливо зараз проаналізувати себе, свої дії та чітко зрозуміти, що робити в таких ситуаціях. У першу чергу варто усвідомити, що панікувати, відчувати страх, коли ви знаходитеся в екстремальній ситуації – це нормально, і навіть якщо повідомлення про замінування у школах є неправдивими, це все одно може налякати.
Які дії варто вжити після евакуації для підтримки дітей?
Говоримо
Ініціюємо бесіду з дітьми та обговорюємо, які емоції вони відчувають саме зараз, а не в період надзвичайної ситуації. Малюємо це. Дуже важливо не обговорювати сам інцидент.
Повертаємо відчуття безпеки
Згадаймо разом з дітьми, що робить нашу школу безпечною? Наприклад: паркан, охоронець, датчики диму, вогнегасники тощо. Проговорюємо, що саме евакуація, робота поліції, бригада розмінування, пошукові собаки – це підтвердження того, що кожен з нас у безпеці.
Пояснюємо дітям, що підготуватися до кожного надзвичайного випадку неможливо, але у разі такого стану, школа готова до всіх можливих подій. Учням тільки необхідно чітко виконувати вказівки вчителя.
Уникаємо частки «не» та прийменника «без»
Наша підсвідомість витісняє фрази з «не» та «без», тому залишається «бійтеся», «паніки» і так далі. Річ у тому, що мозок нездатний уявити відсутність дії чи предмета. Для того, аби уявити, що чогось немає, спочатку треба уявити, що щось є, і потім це прибрати.
Натомість, краще вживати «спокійно», «все встигнемо», «все гаразд». Діти більше вірять тому, як ми поводимося, а не тому, що говоримо. Наша поведінка має бути спокійною. Які б фрази та слова ми не використовували, наша спокійна поведінка – це ключовий момент для зниження стресу.
Чітке розуміння дій під час надзвичайної ситуації
Вчитель має знати порядок дій при евакуації. Хоча б 2 рази на тиждень аналізуємо, що б ми робили у випадку, якби саме зараз пролунала б тривога.
Законодавство та евакуація
Використовуємо цю надзвичайну ситуацію на користь та розвиток громадянської відповідальності учнів. Пояснюємо, що більшість з таких повідомлень про замінування є злими жартами, але така поведінка – це реальне порушення закону, що тягне за собою кримінальну відповідальність.
Пояснюємо, що не можна нічого викладати в соцмережі під час евакуації
Іноді діти та, буває, педагогічні працівники можуть створювати такі дописи у соцмережах як «Зняли, як ми виходимо зі школи», «От як ми швидко евакуювались», «Нашу школу замінували», «Ура, уроки скасовуються!».
При тренуваннях пояснюємо дітям, що знімати те, що відбувається при надзвичайній ситуації небезпечно з кількох причин:
- втрата часу;
- відволікання та неуважність;
- пошкодження телефону;
- зайняті руки.
Як стримати емоції, залишитися спокійним у надзвичайній ситуації та приймати правильні рішення?
Люди реагують по-різному у надзвичайних ситуаціях. Варто розуміти, що сильні емоції (злість, страх) забирають сили, необхідні для внутрішньої мобілізації та можливості опинитися у безпеці.Приймаємо свій страх та будьмо готовими до того, що у нас виникне тремтіння в колінах та інших суглобах. Це звичайна реакція організму на стрес.
Найефективніша вправа, що змусить мозок включитися та нормально працювати, критично оцінюючи ситуацію та обирати оптимальні рішення – при вдиху стиснути міцно кулаки та на видиху розслабити. Повторюємо кілька разів цикл напруги та розслаблення.
Робота з батьками
Якщо батьки схвильовані з будь-якої причини – пояснюємо, що ми та вони мають діяти з урахуванням найголовнішого: фізичного та психічного здоров’я дитини, тому рекомендуємо батькам спокійно реагувати на ситуацію, оскільки дитина сприймає емоції дорослих та відтворює їх. Якщо у дитини виникло порушення сну, зниження апетиту, дитина виявляє страх при думці про школу – варто звернутися до психолога навчального закладу.
Важливо одразу зв’язатися з психологом, адже спільні дії батьків разом з педагогічним колективом у такому випадку будуть найефективнішими, а якщо потрібна буде додаткова допомога (наприклад, у медичному закладі), то психолог обов’язково про це повідомить батькам.
Бережіть себе!
