Спасибі Вам, Безстрашні, за таку можливість. Вчора, сьогодні і завтра ми з Вами! Ми кажемо: «Ні поразкам!», «Ні втратам!».
Без імен…
Нам невідомі всіх їх імена,
Хто їх чекає, хто за ними плаче,
Де їхній дім, як їм болить війна,
Яке в них серце – щире чи терпляче.
Як страшно їм, коли усе горить,
Коли руїни, смерть перед очима,
І як в бою важлива кожна мить,
Які в них білі крила за плечима.
Нам невідомі мрії й здобуття,
Всі їхні рани, всі слова прощання,
Вони – солдати, що кладуть життя,
Заради нас і мирного світання.
І без імен помолимось за них,
За трошки вдачі світлої, простої.
В час зрад страшних і втрат таких гірких,
І без імен вони для нас герої.
Мидинська Аліна
СВІТЛИНИ ВІД НАШИХ ЗАХИСНИКІВ
У чому сенс життя?.. Сенс у тому, щоб насолоджуватися цим життям, насолоджуватися кожною миттю, кожною дрібничкою, насолоджуватися відчуттями крапель дощу на обличчі, вітром, який забрався за пазуху і лоскотно пританцьовує, насолоджуватися почуттями…; почуттям дружби міцної, щирої, вірної, насолоджуватися спогадами про рідний дім, матір, батька…, про перше кохання, про дитину…, про свої життєві поразки і перемоги… Сенс життя у тому, щоб його смакувати. Смакувати щохвилини, щосекунди…
ні на війну, ні на втрати, ні на поразки…
…Герої не вмирають, герої поміж нас,
Вони нас захищають, коли приходить час.
Герої не вмирають, вони завжди живуть!
